У середу, 8 квітня 2026 року, студенти 206 групм провели неординарний виховний захід, присвячений Світлому Христовому Воскресінню. Онлайн-зустріч стала справжнім науково-етнографічним дослідженням, де переплелися історія, регіональні звичаї та навіть вища математика.

Однією з найцікавіших частин заходу стала математична сторінка. Студенти дізналися, що обчислення дати Великодня — це складний процес, який у науці називається «пасхалія». Особливу увагу доповідачі приділили алгоритму Карла Фрідріха Гаусса, адже саме цей видатний математик розробив спеціальну систему формул, яка дозволяє за допомогою залишків від ділення чисел на певні коефіцієнти визначити дату свята для будь-якого року. Крім того, слухачі відчули як суха математика стає інструментом для збереження церковного календаря, що враховує і сонячний цикл, і місячні фази.

Після цього учасники заходу здійснили віртуальну подорож Україною, порівнюючи звичаї різних регіонів - студенти 206 групи цікаво розповіли про звичаї тих місцевостей, звідки вони родом:

• Буковина. Обговорили «мультикультурний кошик» Чернівців, унікальні паски з 12-ма кучерями з Дорошівців та традицію Вашківців освячувати наїдки у дерев'яних дійницях.

• Теребовля (Тернопільщина). Окрему увагу приділили традиції «гаївки». Зокрема, згадали про унікальні місцеві обрядові пісні та забави біля храму, які є невід’ємною частиною Великодня в Теребовлі, а також про особливі орнаменти подільської писанки, що поєднують строгість ліній та глибоку християнську символіку.

• Бессарабія. Студенти ознайомилися з традицією приготування «баби» — високої та солодкої випічки, яка є символом достатку в цьому багатонаціональному краї.

• Херсонщина. Особливу увагу приділили південним традиціям випікання  пасок та давнім обрядам степової України. На Херсонщині це свято має величезне значення як в історичному контексті, так і пов’язане з сьогоднішніми воєнними подіями, стаючи символом незламності та надії на відродження.

Окремий блок був присвячений семантиці української писанки. Студенти аналізували складну геометрію орнаментів та значення кольорів писанок, що символізують життя, сонце та віру.

Яскравим завершенням заходу став інтерактив, проведений за допомогою сервісу Mentimeter. Студенти отримали посилання та в режимі реального часу створювали «хмару слів», вписуючи свої особисті асоціації зі світлим святом Великодня. Серед найпопулярніших відповідей, які сформували серце хмари, були:

• Сім'я та Родина — як головна цінність свята;

• Традиції та Писанка — символи нашої ідентичності;

• Радість, Світло та Надія — емоції, що об’єднують кожного.

Така візуалізація думок показала, що попри різну географію (від Буковини до Херсонщини), серця майбутніх математиків б'ються в унісон, а Великдень для кожного — це про єдність, віру та незламність.

Цей захід показав, що Великдень — це не лише свято віри, але й величезний пласт культури, де поєднуються народні обряди, сімейні цінності та точні науки. Знання таких деталей, від формул Гаусса до бессарабської баби, робить наше розуміння традицій набагато глибшим.

Щиро дякуємо організаторам за цікавий захід! З нетерпінням очікуємо на наступні зустрічі!